Зловживання технологіями штучного інтелекту (ШІ) у світі досліджень нині викликає серйозне занепокоєння вчених. Нещодавня доповідь Міжнародного симпозіуму з пневмококів та пневмококових захворювань (ISPPD) у Данії виявила тривожну тенденцію щодо використання ШІ, яка провокує маніпулювання даними та плагіат. Це явище не є новим, якщо згадати нотатки Брайана Бунца про скандали навколо цілісності біомедичних даних, що вказують на різке зростання кількості фальшивих статей за останнє десятиліття.
Детектор фальшивих статей, розроблений нейропсихологом Бернхардом Забелем, показав, що відсоток маніпуляцій з даними в журналах з нейронаук та медицини значно зріс. Використання ШІ, на який покладаються завдяки швидкості обробки даних, дає зворотний ефект, коли систему "змушують" генерувати результати без використання валідної методології. Це несе смертельний ризик для медичної сфери, де цілісність даних є головним фундаментом безпеки пацієнтів.
Крім того, ідеологія швидкості, яку приносять сучасні технології, тепер поширюється на сфери освіти та виробництва продуктів харчування. У сільському господарстві виникла концепція 'клітинного землеробства', яка покладається на біотехнології для виробництва синтетичного м'яса в лабораторіях. Цей підхід справді пропонує ефективність використання площі та часу, але, з іншого боку, він нівелює природні біологічні процеси, які завжди були частиною життєздатності екосистеми.
У соціальній сфері технології змінили спосіб взаємодії людей через так звану 'реальну віртуальність' (real virtuality). Присутність систем ШІ зміцнює культуру миттєвого результату, яка вимагає швидких плодів, через що наратив про терпіння — чи то в здобутті знань, інвестуванні, чи в побудові людських стосунків — нині все більше руйнується. Логіка короткостроковості, або *short-termism*, спровокована цим технологічним капіталізмом, створює суспільство, яке стає все менш толерантним до процесів, що потребують часу.
Ця ситуація ставить суспільство перед парадоксом: чим досконалішими є технології, які використовуються, тим поверхневішим стає зв'язок між людьми. Публічний простір, включаючи соціальні мережі, тепер частіше використовується як майданчик для демонстрації власного існування, ніж як форум для спільної взаємодії. Втрата поваги до терпіння є сигналом тривоги для сучасної цивілізації про те, що фундаментальні людські цінності перебувають під загрозою зникнення на тлі неконтрольованого технологічного прискорення.
