Департамент політичних наук факультету суспільних та політичних наук Університету Індонезії (FISIP UI) у п'ятницю (10/10) провів національну конференцію на тему "Виклики для індонезійської та глобальної демократії в епоху олігархічної, цифрової політики та кліматичної кризи" в кампусі FISIP UI в Депоку. Цей форум став важливим майданчиком для аналізу складної політичної динаміки в країні після виборів 2024 року.

Доктор філософії Панджі Ануграх Пермана у своєму вступному слові наголосив, що політична наука відіграє життєво важливу роль у наданні глибокого аналізу поточних явищ. За його словами, три ключові проблеми — олігархія, цифровізація та зміна клімату — є реальними викликами, які потребують конкретних рішень для того, щоб демократія в Індонезії могла розвиватися більш інклюзивно та відкрито для участі громадянського суспільства.

Далі дискусія перейшла до загрози цифрового простору, про яку розповіла професорка Іка Ідріс (PhD) з Університету Монаша. Хоча інформаційні технології розширюють доступ громадськості, вона попередила, що цифровий простір також стає родючим ґрунтом для дезінформації, мови ворожнечі та політичної поляризації. Іка навела приклад того, як питання природних ресурсів, таких як нікель на Сулавесі та в Північному Малуку, часто спотворюються наративами глобальних інтересів, що послаблює довіру суспільства до держави.

Тим часом Ірвансьях (PhD) звернув увагу на тісний зв'язок між олігархією та кліматичною кризою. Він підкреслив, що державна політика в енергетичному та екологічному секторах часто диктується владними структурами, які контролюють природні ресурси, такі як пальмова олія та вугілля. Як наслідок, вектор розвитку частіше схиляється на користь інтересів великої промисловості, а не екологічної стійкості чи довгострокового добробуту населення.

Для побудови стійкої демократії експерти погодилися, що зміцнення цифрової грамотності, освіта населення та демократизація енергетичного переходу є нагальними завданнями. Кліматична політика також має ставити місцеві громади в центр уваги як головних суб'єктів, а не просто як доповнення до технічного дискурсу, щоб демократична система залишалася життєздатною в умовах глобальної кризи.