Балі, який тривалий час вшановували у світі як провідний туристичний напрямок із наративом про духовний спокій, сьогодні приховує зовсім іншу реальність. За природною естетикою та багатою культурою провінція фактично фіксує найвищий рівень поширеності тяжких психічних розладів (шизофренії/психозів) в Індонезії, який досягає 11 на тисячу, що значно перевищує середній показник по країні (лише 7 на тисячу).
Дані Базового дослідження здоров'я (Riskesdas) демонструють тривожні цифри: понад 120 000 жителів Балі мають проблеми з емоційно-психічним здоров'ям. Ця іронія стає ще гострішою на тлі стрибка кількості самогубств, яких протягом 2023 року було зареєстровано 135 випадків. Явище викликає дедалі більше занепокоєння через демографічний зсув серед жертв, які тепер належать до працездатної вікової групи від 15 до 25 років.
Проблема вкорінена у комплексності життєвого тиску — від економічних пасток через залежність від туристичного сектору до тягаря соціальних очікувань у цифрову епоху. Концепція 'гіперреальності' Бодрійяра знаходить своє втілення на Балі, де суспільство змушене підтримувати імідж завжди спокійних і релігійних людей заради підтримки туристичної галузі. Ця перформативна вимога, яка поширюється навіть на сакральні ритуали, створює подвійний тягар для людей, які насправді борються з дедалі скрутнішою економічною реальністю.
Економічна нерівність, джентрифікація нерухомості та низька купівельна спроможність через невідповідність між мінімальною зарплатою (UMR) і стрімким зростанням вартості життя стають основними чинниками соціального відчуження серед молоді. Коли освітні заклади перетворюються на жорсткі арени моральної конкуренції, простір для здорового самовираження молодих людей звужується ще більше. Замість підтримки вони опиняються в пастці соціальної стигми, яка змушує приховувати внутрішній біль глибоко всередині.
Для подолання цих викликів самого лише клінічного лікування вже недостатньо. Необхідна конкретна деконструкція політики, така як оптимізація проактивних Регіональних правил (Perda) щодо охорони здоров'я. Місцеву владу закликають інтегрувати послуги з охорони психічного здоров'я до структури первинної медичної допомоги в кожному Puskesmas (громадському центрі здоров'я) із залученням клінічних психологів та забезпеченням доступності життєво необхідних ліків.
Крім того, необхідно якнайшвидше реалізувати використання коштів традиційних сіл (dana desa adat) як інструменту фінансування психічного здоров'я на рівні місцевих громад (банджарів). Відроджуючи публічні простори як інклюзивні та безпечні майданчики для катарсису, Балі зможе почати позбуватися гнітючої візуальної ілюзії та знову зосередитися на людському благополуччі власних громадян. Головним пріоритетом зараз має бути не туристичний імідж, а збереження життів жителів Балі (крама Балі), якими тривалий час нехтували в тіні 'Острова-раю'.
