Тривала ескалація геополітичного конфлікту в районі Ормузької протоки чинить відчутний вплив на національний логістичний сектор. Зростання світових цін на нафту, спричинене загостренням відносин між США та Іраном, викликало значний стрибок операційних витрат — від видатків на пальне й вантажно-розвантажувальні роботи до вартості запчастин для транспортних засобів.
Генеральний секретар Індонезійської асоціації логістики та експедиторів (ALFI) Трісмаван Санджая зазначив, що підприємці опинилися у скрутному становищі. Хоча тарифи на перевезення за останні три місяці зросли приблизно на 15%, це не дозволяє перекрити стрибок операційних витрат, який у багатьох компаніях перевищив 20%. За відсутності належного регуляторного втручання з боку уряду бізнесу буде важко підтримувати стабільність грошових потоків в умовах цієї глобальної невизначеності.
Погоджуючись із цим, член Експертної ради Товариства транспорту Індонезії (MTI) Раджа Олоан Саут Ґурнінґ підкреслив уразливість морського транспорту, який суттєво залежить від пального. Оскільки витрати на пальне становлять до 60% від загальних операційних витрат на судноплавство, будь-які коливання світових цін чинять миттєвий тиск. Оператори змушені вдаватися до внутрішньої оптимізації, зокрема застосовувати практику «slow steaming» (рух з екологічною/економічною швидкістю) та переходити на гнучкіші контракти для мінімізації ризику збитків.
З іншого боку, цей тиск витрат усім тягарем ліг на показники національної інфляції. За даними Центрального бюро статистики, транспортний сектор став головним чинником інфляції у червні 2026 року. Хоча економісти прогнозують можливе послаблення інфляційного тиску після завершення святкового сезону, найбільшим викликом для логістичних підприємств залишається надзвичайна волатильність цін, яка вкрай ускладнює довгострокове бізнес-планування.
