Покоління Z сьогодні перебуває на передньому краї розвитку нації. Однак дорослішання у стрімку цифрову епоху піддає їх складному психологічному тиску. Неконтрольоване використання соціальних мереж часто провокує тривожність, депресію та зниження самооцінки через феномен соціального порівняння.
Масштаби цієї проблеми серйозні. Дослідження Національного опитування психічного здоров'я підлітків Індонезії (I-NAMHS) показало, що близько 34,9 відсотка підлітків у країні стикалися з психічними розладами протягом останнього року. У глобальному масштабі Всесвітня організація охорони здоров'я (ВООЗ) також зазначає, що щонайменше кожен сьомий підліток стикається з подібними викликами, що робить це питання критично важливим і таким, що потребує системного вирішення.
На жаль, на тлі цієї нагальної проблеми суспільство досі часто таврує психічні розлади як наслідок браку віри або релігійності. Таке однобічне засудження часто змушує постраждалих почуватися винними та уникати звернення за професійною допомогою. Хоча насправді на психічне здоров'я впливає багато чинників — від біологічних аспектів до соціально-екологічного тиску.
У цьому контексті не слід протиставляти науку та релігію. Ісламський світогляд вчить важливості збереження душевного здоров'я (хіфз аль-нафс) як частини цілей шаріату (макасід аш-шаріа). Консультація з психологом або психіатром є формою реальних зусиль (іхтіяр), яка наполегливо рекомендується поряд із духовними практиками, такими як зикр (поминання Бога) для заспокоєння душі.
Очікується, що гармонійна синергія науки та віри допоможе виховати молоде покоління, яке буде не лише емоційно та інтелектуально стійким, але й духовно міцним. Вирішення цієї проблеми потребує активної участі сімей, навчальних закладів та уряду для створення сприятливої екосистеми, вільної від упереджень і стигми.
