Міністерство охорони здоров'я (Kemenkes) спільно з Міністерством розвитку сіл та віддалених територій (Kemendes PDT) офіційно уклали стратегічне партнерство, підписавши Меморандум про взаєморозуміння (MoU). Ця співпраця покликана зміцнити розвиток та підтримку сільських громад, приділяючи основну увагу забезпеченню рівного доступу та підвищенню якості первинної медичної допомоги аж до рівня присілків.

Міністр охорони здоров'я Республіки Індонезія Буді Гунаді Садікін наголосив, що присутність держави у сфері надання медичних послуг у віддалених куточках країни є національним пріоритетом. За його словами, підхід до охорони здоров'я більше не обмежується лише лікуванням, а має базуватися на профілактичних заходах та формуванні здорового способу життя на низовому рівні. Наразі уряд оптимізував мережу, що охоплює понад 10 000 центрів первинної медико-санітарної допомоги (Puskesmas) та сотні тисяч інтегрованих пунктів здоров'я (Posyandu), роботу яких забезпечують 1,5 мільйона медичних активістів.

У рамках реалізації проєкту роль сільських органів влади є надзвичайно важливою для успіху національних пріоритетних програм, таких як Безкоштовний медичний огляд (CKG), прискорення зниження рівня затримки росту у дітей (стантингу) та контроль над туберкульозом. Завдяки цій синергії очікується, що сільські посадовці братимуть активнішу участь у залученні населення до цих медичних ініціатив.

Погоджуючись із цим, Міністр розвитку сіл та віддалених територій Яндрі Сусанто заявив, що охорона здоров'я є невід'ємним стовпом розвитку сіл. Враховуючи географічні особливості Індонезії, яка налічує понад 75 000 сіл, ця співпраця розглядається як стратегічний крок для надання підтримки слаборозвиненим селам, які все ще потребують особливої уваги щодо забезпечення базовою медичною інфраструктурою.

Уряд розпочав стимулювання більш ефективного та цільового використання Сільських фондів для підтримки сектору охорони здоров'я, зокрема для програм боротьби зі стантингом. Очікується, що завдяки цій міжвідомчій синергії розподіл коштів матиме більш відчутний та вимірюваний вплив на добробут сільського населення.