Уряд В'єтнаму офіційно змінив дорожню карту національного технологічного розвитку за допомогою Указу Президента № 260/2026/ND-CP, який набирає чинності 1 липня 2026 року. Ця політика знаменує філософське зрушення, за якого держава більше не є просто спонсором досліджень, а стає стратегічним партнером, що активно ділить ризики з приватним сектором у розробці високотехнологічних інновацій.

Ця комплексна політика покликана подолати класичний розрив між лабораторією та ринком. Згідно з цією нормою, компанії, які працюють у стратегічних технологічних секторах — таких як штучний інтелект, напівпровідники, робототехніка та біотехнології — мають право на отримання повної фінансової підтримки до 100% для завдань, призначених державою. Окрім фінансування, суб'єкти господарювання також отримають доступ до національних лабораторій, механізмів тестування 'sandbox', а також до різних податкових та митних пільг.

Одним із найважливіших пунктів цієї постанови є надання субсидій на відсоткові ставки за кредитами до 100% через Національний фонд технологічних інновацій (NATIF). Ця підтримка охоплює вирішальні нефінансові аспекти: від захисту прав інтелектуальної власності та навчання кадрів до сертифікації за міжнародними стандартами. Очікується, що цей крок мінімізує вартісні бар'єри, які раніше змушували компанії вагатися щодо довгострокових інвестицій у високоризикові сектори.

Заступник міністра науки і технологій Буй Хоанг Фуонг наголосив, що основним орієнтиром цієї політики є ефективність комерціалізації. Уряд більше не зосереджується на кількості тем досліджень, а на створенні конкретних продуктів з високою економічною цінністю, здатних застосовуватися в суспільному секторі, таких як управління транспортом, охорона здоров'я та національна логістика.

Наразі відповідні міністерства оцінюють 28 пропозицій щодо стратегічних технологічних завдань, поданих різними центральними відомствами. Завдяки прагматичному підходу, що поєднує короткострокові цілі та фундаментальні довгострокові інвестиції, В'єтнам оптимістично налаштований щодо побудови технологічно незалежної екосистеми та підвищення конкурентоспроможності вітчизняної продукції в глобальному ланцюжку створення вартості.