Через 18 місяців після впровадження Резолюції № 57-NQ/TW найфундаментальнішою зміною стало не просто вирішення адміністративних питань, а зміна парадигми у сприйнятті науки та технологій. Сьогодні інновації та цифрова трансформація більше не розглядаються як виключний домен дослідницьких установ, а як головна основа для підвищення економічної конкурентоспроможності та продуктивності країни.
Незважаючи на зафіксований прогрес, проблеми реалізації на місцях усе ще залишаються головною перешкодою. Часто координація між урядовими установами та бізнесом здійснюється розрізнено, що заважає створенню цілісної інноваційної екосистеми. Необхідно змінити підхід — від орієнтації на адміністративний процес до орієнтації на результати, які дають реальну додану вартість для суспільства та ділових кіл.
Експерти наголошують, що приватний сектор має бути в центрі інноваційної екосистеми. Роль уряду повинна полягати не у заміні приватного сектору, а у виконанні функції фасилітатора, який створює сприятливий клімат для розвитку креативних ідей та тестування нових технологій. Тісний зв'язок між університетами, дослідницькими установами та бізнес-сектором є головним ключем до того, щоб результати досліджень не залишалися лише документами на папері, а трансформувалися у продукти з економічною цінністю.
Крім того, освоєння стратегічних технологій, таких як штучний інтелект та напівпровідники, вимагає довгострокових інвестицій у фундаментальні науки. Хоча ефект не є миттєвим, розбудова наукового фундаменту та підвищення якості людських ресурсів є стратегічною інвестицією для збереження незалежності нації у глобальних ланцюжках доданої вартості.
Завдяки зміцненню міжсекторальної співпраці, включаючи міжнародні стратегічні партнерства, вважається, що Резолюція № 57-NQ/TW здатна стати каталізатором сталого економічного зростання. Ця трансформація є критично важливою для того, щоб переваги технологічного прогресу відчувалися в усіх аспектах соціально-економічного життя суспільства.
