Процес конституційного перегляду Закону № 6 від 2023 року про створення робочих місць у Конституційному Суді вступив у вирішальну фазу. Комітет захисників конституційних прав (KEPAL) офіційно завершив підготовку своїх правових аргументів, наголошуючи, що аграрний блок у цьому нормативно-правовому акті містить конституційні дефекти, які загрожують базовим правам громадян на землю.
Основна увага прикута до існування Агентства земельного банку та схеми Права управління (HPL). Активісти вважають, що ця установа більше не спирається на дух аграрної реформи, а перетворилася на легальний інструмент для корпорацій із захоплення земель громад. Визнання експерта з боку уряду під час судового засідання про те, що Земельний банк працює з орієнтацією на прибуток, лише посилило занепокоєння громадськості щодо реального конфлікту інтересів.
Деві Картіка, Генеральний секретар Консорціуму з аграрної реформи (KPA), відзначила повернення колоніальної парадигми через тлумачення Права держави на контроль (HMN). За її словами, механізм, який застосовує Земельний банк, схильний деградувати право власності громадян до звичайного права користування, що робить їх вразливими до виселення і зрештою спричиняє правову невизначеність на місцях.
Крім того, розширення поняття 'суспільний інтерес' у Національних стратегічних проектах (PSN) критикують як прогалину, що полегшує відібрання життєвого простору людей заради інвестиційних амбіцій. Експерти попереджають: якщо ці норми залишаться чинними, національний продовольчий суверенітет опиниться під загрозою, оскільки фермери, рибалки та корінні народи будуть усе більше усунені від доступу до власних земель та водних ресурсів.
Наразі громадськість очікує на принципову позицію конституційних суддів під час Наради суддів (RPH). Очікується, що майбутнє рішення зможе повернути авторитет Статті 33 Конституції 1945 року, згідно з якою земля має залишатися надбанням для добробуту народу, а не бізнес-товаром, що легітимізує примусове виселення від імені держави.
