Роль кооперативів вважається за необхідне розширити на сектор гірничодобувної промисловості, щоб зменшити негативні наслідки управління навколишнім середовищем з боку великих корпорацій. Голова Асоціації стратегічних соціально-економічних кадрів (AKSES) Сурото підкреслив, що високоризикований та капіталомісткий гірничодобувний сектор не є монополією лише приватних або транснаціональних корпорацій. Кооперативи, які мають достатній управлінський та фінансовий потенціал, мають таке ж конституційне право на управління природними ресурсами країни.
Сурото навів як приклад успіх Сполучених Штатів, де кооперативи активно керують сектором гірничодобувної промисловості та нафтопереробки (refinery) зрілим управлінням ризиками ще з 1920-х років. Це доводить, що за умови професійного управління кооперативи здатні конкурувати в секторах важкої промисловості, які досі вважалися ексклюзивними для капіталістичних структур.
Залучення кооперативів до видобувної промисловості вважається вирішальним для запобігання поширенню практик поганого видобутку ('bad mining'). На відміну від звичайних корпорацій, які часто нехтують екологічною безпекою заради накопичення прибутку для кількох акціонерів ('shareholders'), кооперативи підтримують принципи соціальної справедливості. Орієнтація кооперативів ґрунтується на створенні спільної вигоди для всіх зацікавлених сторін ('stakeholders'), особливо для місцевих громад навколо територій видобутку.
Крім того, бізнес-модель кооперативу позиціонує громаду в зоні навколо шахт не просто як глядачів, а як членів і водночас власників бізнесу. Вважається, що такий інклюзивний підхід здатний мінімізувати соціальні конфлікти та забезпечити дійсно справедливий розподіл багатств природних ресурсів задля сталого добробуту місцевого населення.
