Процес переселення тисяч людей, які вижили після виверження вулкана Семеру в окрузі Лумаджанг, Східна Ява, висвітлює інший бік подій, який рідко афішується: виникнення соціального конфлікту між переселенцями та місцевими громадами, що їх приймають. Це явище спровоковане політикою управління після катастрофи, яка не повністю врахувала довгостроковий вплив на економічну та соціальну стабільність у приймаючих регіонах.

Глибоке дослідження переселення 10 655 біженців до державних лісових угідь у селі Сумбермуджур свідчить про серйозні тертя щодо землекористування. Місцеві жителі відчувають себе ущемленими через втрату доступу до продуктивних сільськогосподарських угідь, які вони обробляли поколіннями, тоді як компенсація від уряду вважається вкрай недостатньою для відновлення втрачених засобів до існування.

Напруженість посилюється через різні погляди на колективну відповідальність. Відмова переселенців платити за комунальні послуги, такі як електроенергія та вода (оскільки вони вважають це базовим правом на допомогу при стихійних лихах), викликає антипатію з боку місцевих жителів. Ця ситуація створює економічну маргіналізацію, змушуючи деяких переселенців повертатися до зон високого ризику для видобутку піску, щоб заробити на життя.

Відсутність всеосяжної національної правової бази щодо прав внутрішньо переміщених осіб ще більше ускладнює ситуацію. Закон № 24 від 2007 року вважається неефективним у вирішенні питань передачі прав власності на землю та соціального захисту громадян, які втратили свої адміністративні документи внаслідок стихійного лиха. Як наслідок, доступ біженців до послуг охорони здоров'я та освіти часто заблокований.

Експерти рекомендують уряду негайно провести більш інклюзивні та адаптивні реформи. Необхідні технічні правила, що гарантують права на землю, а також механізми медіації конфліктів за участю всіх зацікавлених сторін. Враховуючи досвід Семеру, майбутнє управління катастрофами має інтегрувати аспекти фізичного розвитку з відновленням соціальних зв'язків, щоб не створювати нових загроз на тлі дедалі мінливішої зміни клімату.