Цифрова трансформація в Індонезії входить у вирішальну фазу, де імплементація штучного інтелекту (ШІ) перейшла від простих експериментів до операційного рівня. Масштабна підтримка хмарної інфраструктури, особливо в секторі виробництва через ініціативу Making Indonesia 4.0, спонукає компанії глибше інтегрувати свої операційні системи. Однак така інтеграція створює нові виклики в дедалі складнішій сфері кібербезпеки.
Проблема виникає через те, що ШІ не працює у вакуумі. Ця технологія залежить від широкої екосистеми, яка охоплює різноманітні хмарні платформи, додатки, конвеєри даних (data pipelines) та ідентифікатори машин, які часто вислизають з-під контролю команди безпеки. Для великих корпорацій, що управляють гібридними системами між застарілою (legacy) інфраструктурою, приватними хмарами та сервісами Software-as-a-Service (SaaS), кожне нове підключення відкриває прогалини в безпеці, які необхідно нівелювати.
Стів Гудро (Steve Goudreault), Cloud Security Evangelist у Gigamon, підкреслює, що володіння даними в локальному або суверенному хмарному середовищі не гарантує автоматично повного контролю. Компанії часто стикаються з дефіцитом видимості, через що не можуть точно відстежити шляхи доступу до даних або шаблони комунікації між системами. Це обмеження стає реальним бізнес-ризиком, особливо враховуючи, що за даними BSSN у 2024 році в Індонезії було зафіксовано понад 609 мільйонів кібератак.
Багато організацій потрапляють у пастку надмірного додавання інструментів безпеки без відповідного підвищення чіткості виявлення загроз. Дослідження показують, що навіть коли компанії управляють до 15 інструментами безпеки одночасно, більшості ІТ-команд усе ще важко ефективно реагувати на інциденти. Крім того, погана якість даних часто є основною перешкодою для ефективності систем безпеки на основі ШІ.
Довгостроковим рішенням, яке зараз починають упроваджувати бізнес-лідери в Азіатсько-Тихоокеанському регіоні, є використання автоматизації та глибшої мережевої телеметрії. Завдяки високоякісним даним ШІ можна оптимізувати для обробки великих обсягів даних, виявлення аномалій у режимі реального часу та посилення відповідності нормативним вимогам, таким як Закон про захист персональних даних (UU PDP).
Зрештою, видимість хмари — це вже не просто технічний обов'язок, а ключовий компонент корпоративної підзвітності на рівні ради директорів. Організації, здатні довести ефективність контролю безпеки в умовах динамічного впровадження ШІ, матимуть конкурентну перевагу в збереженні довіри клієнтів та забезпеченні безперервності операційної діяльності в майбутньому.
