Спеціальний посланець Організації Об'єднаних Націй (ООН) з питань води Ретно Марсуді виступила із суворим попередженням щодо впливу експансії штучного інтелекту (ШІ) на доступність водних ресурсів у світі. На саміті Indonesia Net Zero Summit 2026 у Джакарті вона повідомила, що близько 40 відсотків центрів обробки даних у світі нині працюють у регіонах, які відчувають серйозний дефіцит води, де попит на чисту воду значно перевищує наявні запаси.
Масштабне зростання цифрової економіки, зумовлене насамперед впровадженням ШІ, призвело до збільшення споживання води в технологічному ланцюжку постачань на 129 відсотків. Іронія полягає в тому, що це стрімке зростання промислового попиту відбувається на тлі того, що 2,2 мільярда жителів планети досі не мають доступу до безпечної питної води, а ще 4 мільярди стикаються із загрозою періодичного дефіциту води. Ця ситуація провокує напруженість у розподілі води між базовими гуманітарними потребами та стійкістю цифрової інфраструктури.
Для Індонезії, яка активно позиціонує себе як регіональний дата-хаб, ця ситуація є важливим тривожним сигналом. Центри обробки даних потребують величезних обсягів води для охолодження серверів. Дефіцит води не лише збільшує операційні витрати та ризики збоїв у наданні послуг, а й впливає на рішення глобальних інвесторів. Наразі екологічні аспекти, такі як ефективність використання води (Water Usage Effectiveness/WUE), стають обов'язковою вимогою для відповідності стандартам екологічного, соціального та корпоративного управління (ESG).
З іншого боку, перенаправлення водних ресурсів на користь технологічного сектору ризикує поставити під загрозу внутрішню продовольчу безпеку. Оскільки 72 відсотки світових запасів прісної води використовуються в сільському господарстві, скорочення постачання води для зрошення через конкуренцію з дата-центрами може знизити продуктивність виробництва продуктів харчування. Для такої аграрної країни, як Індонезія, це може спровокувати стрибок цін на продовольчі товари та викликати інфляцію, що знизить купівельну спроможність населення.
Тепер перед вітчизняними законодавцями стоїть серйозне випробування — розробити правила розподілу води, які б збалансували продовольчу безпеку та цифрові інвестиції. Першочергові заходи, на які слід звернути увагу найближчими тижнями, включають готовність уряду регулювати зонування водних ресурсів для промислових зон, а також стимулювання місцевих операторів дата-центрів до негайного переходу на технології охолодження з низьким споживанням води.
