Дискусії про суперництво Кейсі Стоунера та Марка Маркеса часто породжують припущення, що Стоунер виступав на набагато простіших мотоциклах без сучасної електронної допомоги. Однак історія технологічного розвитку MotoGP свідчить про протилежне. Ера Стоунера насправді була одним із золотих періодів необмеженого розвитку електронних систем виробниками.
У період з 2007 по 2012 рік кожен виробник, як-от Ducati, Honda та Yamaha, мав повну свободу у розробці власного програмного забезпечення для перегонів. До введення регуляторних обмежень електроніка на той час уже була надзвичайно передовою, керуючи системами контролю тяги, запобігання підйому переднього колеса (anti-wheelie) та високадаптивним гальмуванням двигуном.
Велич Кейсі Стоунера на трасі була зумовлена не відсутністю передових технологій, а його особистими вподобаннями. Дворазовий чемпіон світу свідомо обмежував електронне втручання у свій мотоцикл, щоб реакція двигуна краще відповідала його точним гоночним інстинктам, особливо під час контролю задньої шини за допомогою ручного керування дросельною заслінкою.
Коли Марк Маркес дебютував у королівському класі в 2013 році, він успадкував передову електронну технологію, яка еволюціонувала з ери Стоунера. Поворотний момент стався в сезоні 2016 року, коли MotoGP запровадила стандартне програмне забезпечення (Unified Software) виробництва Magneti Marelli для всіх команд. Цей регламент фактично спростив електронні системи для створення більш чесної конкуренції на трасі.
Після введення обмежень на програмне забезпечення фокус інновацій виробників змістився з електронного інтелекту на аеродинаміку та механіку. Використання аеродинамічних крил (вінглетів), пристроїв регулювання висоти мотоцикла (Ride Height Device) та безшовної коробки передач (seamless gearbox) стало визначальним для швидкості сучасних мотоциклів, замінивши домінування ексклюзивного софту минулого.
Різниця в характеристиках мотоциклів цих двох епох чемпіонів світу полягає не в рівні технологічності, а в напрямку розвитку. Стоунер сяяв в еру конкуренції індивідуального програмного забезпечення, тоді як Маркес успішно опанував технологічний перехід до домінування аеродинаміки та сучасних механічних інновацій.
