Світ технологій заполонив новий тренд, популярний серед покоління Z, відомий як «кібердек» (cyberdeck). Цей пристрій — не звичайний комп'ютер, який можна придбати в магазині, а портативний комп'ютер ручного збирання, що поєднує унікальні електронні компоненти з елементами ретро-футуристичної естетики.
З технічного боку кібердеки зазвичай будуються на базі одноплатних комп'ютерних систем, таких як Raspberry Pi, які потім інтегруються з екраном, клавіатурою та кастомним корпусом. На відміну від заводських ноутбуків із їхньою закритою та жорсткою конструкцією, кібердек надає повну свободу проектувати, модифікувати та замінювати компоненти відповідно до потреб або естетичних уподобань власника.
Філософія цього руху сягає корінням духу «Зроби це сам» (DIY), просякнутого особистісними цінностями. Багатьом технологічним ентузіастам набрид однотипний дизайн масових пристроїв, тому вони обирають збирання власних комп'ютерів як форму самовираження. Цей тренд також натхненний науково-фантастичною літературою в жанрі кіберпанк, яка змальовує витривалі обчислювальні пристрої з незвичним зовнішнім виглядом.
Сфера застосування кібердеків надзвичайно широка: від ретро-ігрових консолей, серверів для зберігання особистих даних і пристроїв для практики в програмуванні до портативних інструментів для фахівців із кібербезпеки. Гнучкість пристрою дозволяє експериментувати з апаратним та програмним забезпеченням без суворих обмежень з боку великих виробників.
Незважаючи на практичну функціональність, творці наголошують, що головна суть кібердеків полягає не в комерціалізації. Більшість спільноти погоджується, що масовий продаж таких пристроїв просто позбавить це хобі душі — інтелектуального задоволення та творчості під час створення машини, яка дійсно відображає індивідуальність її творця.
