Уряд Індонезії здійснює фундаментальний зсув парадигми у сприйнятті спортивного сектору. Якщо раніше спортивний бюджет розглядався як пасивні витрати, що виснажували державну скарбницю виключно заради здобуття медалей, то тепер напрямок політики орієнтований на перетворення його на стратегічне джерело доходів (revenue opportunity) для національної економіки.
Міністерство у справах молоді та спорту (Kemenpora) ініціювало цей процес, провівши масштабну дерегуляцію. Загалом 191 міністерську постанову було спрощено до лише чотирьох основних правил. Цей крок спрямований на створення міцної правової визначеності для інвесторів та усунення бюрократичних перешкод, які раніше часто заважали приватним промоутерам організовувати спортивні заходи національного та міжнародного масштабів.
Ця трансформація відповідає баченню президента Прабово Субіанто, який ставить за мету досягти економічного зростання до 8 відсотків. Маючи потенціал світового ринку спортивного туризму, що вимірюється тисячами трильйонів рупій, Індонезія прагне використати велику кількість населення та фанатизм вітчизняних уболівальників як головний ресурс для запуску двигуна спортивної індустрії. Інтеграція спортивного туризму та професійних змагань є ключем до підвищення економічної вартості, яка наразі залишається зосередженою лише в кількох видах спорту.
Очікується, що стратегічний план Kemenpora з відродження дев’яти спортивних ліг стане стимулом для секторів, які досі не були професійно освоєні. Переходячи від простої підготовки спортсменів до управління високоцінною індустрією розваг, національний спорт зможе залучити масштабні приватні інвестиції.
Успіх цього бачення тепер залежить від синергії між центральним урядом, регіональною владою та представниками приватного сектору. Подолання відомчого йогоїзму та послідовність у реалізації на місцях є обов'язковими умовами для того, щоб спортивна екосистема Індонезії перестала бути просто споживачем бюджету, а стала незалежним, конкурентоспроможним та сталим двигуном економіки.
