Досі вибір виду спорту переважно базувався на цілях фізичної підготовки або популярних тенденціях здорового способу життя. Проте нове дослідження показує, що психологічні фактори, зокрема тип особистості людини, відіграють вирішальну роль у визначенні найбільш підходящого та сталого виду фізичної активності.
Згідно з дослідженням, опублікованим у журналі Frontiers in Psychology, відповідність між характером людини та видом фізичних вправ допомагає підтримувати регулярні тренування в довгостроковій перспективі. У дослідженнях учасників оцінювали за допомогою п'ятифакторної моделі особистості (Big Five), яка включає екстраверсію, нейротизм, доброзичливість, відкритість та сумлінність.
Результати експерименту показали значні розбіжності в уподобаннях серед різних типів особистості. Екстраверти, як правило, віддають перевагу груповим тренуванням високої інтенсивності. Натомість люди з високим рівнем нейротизму — або ті, хто схильний до тривожності та стресу — почуваються комфортніше, займаючись спортом індивідуально без стороннього нагляду, з достатніми перервами на відпочинок.
Тим часом учасники з високим рівнем сумлінності схильні мати більш комплексну фізичну підготовку. Ця група зазвичай мотивована логічним усвідомленням того, що фізичні вправи приносять реальну користь для здоров'я, тому вони більш дисципліновані у дотриманні структурованої програми тренувань.
Вчені наголошують на важливості персоналізованого підходу при рекомендації фізичної активності, особливо для малоактивних людей. Адаптуючи вид тренувань відповідно до особистості, люди можуть отримати більше мотивації для регулярних занять спортом, не відчуваючи себе обтяженими стандартами тренувань, які не відповідають їхньому психологічному стану.
