На тлі стрімкого економічного зростання Індонезії, яке у 2025 році досягло 5,11 відсотка, а валовий внутрішній продукт (ВВП) склав 23 821,1 трильйона індонезійських рупій, бізнес тепер стикається з новим викликом. Фокус цифрової трансформації більше не обмежується просто впровадженням передових технологій, таких як штучний інтелект (ШІ), а полягає в тому, як довести цінність цих інвестицій для реальних і сталих бізнес-результатів.
Опитування Global Workforce Hopes and Fears 2025, опубліковане PwC, показало, що 69 відсотків працівників в Індонезії використовували ШІ протягом останнього року, причому 16 відсотків із них користуються генеративним ШІ (GenAI) щодня. Цікаво, що 96 відсотків цих щоденних користувачів відчули значне зростання продуктивності. Ця цифра підкреслює величезний потенціал ШІ та водночас ставить важливе питання: як трансформувати цю ефективність у конкретні фінансові та операційні результати?
Протягом тривалого часу успішність інвестицій в інформаційні технології (ІТ) традиційно вимірювалася технічними показниками, такими як час безвідмовної роботи інфраструктури (uptime) або швидкість усунення неполадок. Однак сьогодні від ІТ-лідерів вимагають пов'язувати ці технічні параметри з ширшими бізнес-результатами, такими як мінімізація часу простою (downtime) працівників та запобігання збоям у наданні послуг, які можуть безпосередньо вплинути на клієнтів.
Ханіф Бастіан, технічний менеджер ManageEngine, пояснив, що прискорення впровадження ШІ вимагає від організацій виходити за рамки швидкості впровадження та орієнтуватися на ефективність бізнес-результатів. За його словами, ІТ-командам потрібна більш комплексна видимість у всій цифровій екосистемі, щоб зменшити операційну складність і забезпечити відповідність технологічних інвестицій стратегічним цілям компанії.
З іншого боку, складність сучасної ІТ-інфраструктури, яка поєднує хмарні, локальні (on-premises) та гібридні системи, часто створює інформаційні бар'єри (силоси). Коли у працівників виникають проблеми з доступом до додатків, діагностика проблеми ускладнюється через обмежену видимість. Це не лише обтяжує ІТ-команди, але й може призвести до зниження продуктивності праці та погіршення загального клієнтського досвіду.
Рішенням є інтегрований підхід до управління ІТ, який стає ключовим фактором для об'єднання фрагментованих даних та процесів. Завдяки кращій видимості використання ШІ та автоматизації можна спрямувати точно на вирішення реальних операційних проблем. Зрештою, майбутня цифрова конкурентоспроможність Індонезії визначатиметься не кількістю впроваджених технологій, а тим, наскільки розумно ними керують для створення сталої цінності для бізнесу.
