Уряд Індонезії офіційно об'єднав великомасштабну іригаційну інфраструктуру з передовими аграрними технологіями для зміцнення національної продовольчої безпеки. Цей крок відзначився відкриттям п'яти нових гребель, включно з греблею Менінтінг у Західному Ломбоку, яка, як очікується, стане каталізатором значного зростання продуктивності рисових полів.
Президент Прабово Субіанто під час свого робочого візиту наголосив, що наявність гребель повинна мати безпосередній вплив на добробут фермерів. За його словами, накопичена вода має ефективно розподілятися до самих полів, враховуючи вирішальну роль фермерів як головної опори продовольчого суверенітету нації. Президент також підкреслив важливість ефективності бюджету, включаючи використання коштів із програм енергозбереження для подальшого відтворення подібних проектів із будівництва іригаційних систем у різних регіонах.
Тим часом Міністерство сільського господарства представило систему сучасного агровиробництва (PM-AAS) для максимізації функціоналу цих гребель. Завдяки використанню високоякісного насіння, точної механізації та ущільненого посіву, ця система, за прогнозами, дозволить збільшити врожайність до п'яти тонн з гектара. Міністр сільського господарства Анді Амран Сулайман оптимістично налаштований, що співпраця між надійним водопостачанням та впровадженням технологій знизить виробничі витрати та водночас збільшить реальні доходи фермерів.
У самому регіоні Західна Південно-Східна Нуса передбачається, що поява греблі Менінтінг змінить сільськогосподарський ландшафт, збільшивши індекс посіву з 280 відсотків до 300 відсотків. Це дозволить фермерам проводити посівні роботи частіше протягом року.
Очікується, що ця масштабна стратегія не лише подолає залежність від зовнішніх поставок продовольства, але й позиціонує Індонезію як ключового гравця на глобальному ринку експорту продовольства. Завдяки інтенсивному супроводу з боку фахівців із сільськогосподарського консультування уряд прагне гарантувати, що кожна побудована інфраструктурна споруда дасть стале покращення економічного добробуту сільського населення.