Політична династія 7-го президента Індонезії Джоко Відодо наразі є гарячою темою для обговорення серед аналітиків державної політики. Мухаммад Саїд Діді, колишній секретар Міністерства державних підприємств, відкрито заявив, що політичний вплив Джокові зазнає значного падіння внаслідок низки останніх подій.
У своєму аналізі, опублікованому в соціальній мережі X у середу (8.07.2026), Саїд Діді розібрав три основні індикатори, які вважає сигналами послаблення цієї політичної сили. Одним із ключових пунктів, на які він звернув увагу, є зміна характеру правозастосування, зокрема щодо суперечки довкола ймовірного підробленого диплома Джокові, яка тепер розглядається більш об'єктивно.
Саїд Діді навів конкретні приклади, згадавши про незатримання осіб, причетних до цієї справи, як-от Роя Суріо та докторки Тіфи. Крім того, задоволення скарги Роя Суріо на досудовому етапі вважається доказом того, що судовий процес повертається у законне річище без суттєвого втручання.
Окрім аспектів дотримання законності, Саїд Діді звернув увагу на стан бізнесу дітей Джокові — віцепрезидента Гібрана Ракабумінга Раки та голови партії PSI Каесанга Пангарепа. Він зазначив, що про діяльність багатьох підприємств, які раніше були популярними, тепер майже нічого не чути або припускається, що вони припинили функціонування.
Він зазначив, що такі підприємства, як Chilli Pari, Markobar, а також понад десяток бізнес-структур Каесанга, зокрема Sang Pisang та TernakKopi, зазнали занепаду. Він навіть поставив під сумнів життєздатність бізнес-моделей цих компаній у минулому, включаючи великі інвестиційні вливання, які вони колись отримали.
Останнім наведеним індикатором стала поява суспільного опору політичним поїздкам Джокові в низці регіонів. Цей феномен, на думку Саїда Діді, є чітким відображенням того, що політична вага Джокові більше не є такою домінуючою, як це було кілька років тому.
Наразі ні родина Джокові, ні інші причетні сторони не надали офіційної відповіді щодо цієї оцінки. Заява Саїда Діді є особистою думкою публічного аналітика стосовно поточної динаміки національної політики.