Південний Тангеранг наразі опинився в центрі уваги через погану якість повітря в приміській зоні Джакарти. Постійний вплив забруднення не лише загрожує фізичному здоров’ю людей, але й поступово руйнує ментальну стабільність та когнітивні функції жителів, які там працюють і живуть.
Керівниця напряму міського та довкільного здоров’я в CISDI Вісья Аулія Праюді зазначила, що висока мобільність автотранспорту є головною причиною незадовільної якості повітря в регіоні. За даними Центрального статистичного бюро (BPS) Бантена, кількість транспортних засобів у Південному Тангерангу, за прогнозами, перевищить 1,3 мільйона одиниць у 2025 році. Окрім викидів від транспорту, наявність промислових зон та звичка місцевих жителів спалювати сміття на відкритому повітрі додатково збільшують концентрацію небезпечних дрібнодисперсних часток у повітрі.
Вісья пояснила, що частки PM2,5, які мають дуже малий розмір, здатні проникати в кровотік і поширюватися по всіх органах тіла. У короткостроковій перспективі ці забруднювачі викликають подразнення очей, кашель та задишку. Водночас у довгостроковій перспективі наслідки набагато фатальніші — від серцево-судинних захворювань і загострення діабету до підвищення ризику деменції в літньому віці. Ця загроза також підкреслює соціальну нерівність, де неформальні вуличні працівники є найвразливішою групою через прямий вплив забруднення без належного захисту.
Негативний вплив забруднення поширюється й на психологічні аспекти. Клінічна психологиня з Noutrisi Jiwa Вінона Лаліта пояснила, що зменшення постачання чистого кисню до мозку через брудне повітря провокує реакцію тривоги в організмі, що підвищує рівень гормону стресу — кортизолу. Саме це призводить до того, що люди часто відчувають тривожність, слабкість, втрату мотивації та емоційну нестабільність, перебуваючи в середовищі, охопленому смогом.
Щоб зменшити рівень викидів, зміни в способі життя громадян та покращення інфраструктури мають відбуватися паралельно. Програмний директор Bike2Work Indonesia Дімас Ґіланґ наголосив на важливості переходу на активні види транспорту, такі як велосипеди у поєднанні з приміськими поїздами. Однак він підкреслив, що такий перехід вимагає зобов’язань з боку уряду щодо створення безпечних велодоріжок, належних тротуарів та зручного зв’язку від домівок до станцій громадського транспорту.
З іншого боку, екологічна свідомість на побутовому рівні також відіграє важливу роль. Необхідно популяризувати кампанії зі зменшення пластикових відходів та відмови від самостійного спалювання сміття, оскільки це створює небезпечні суперзабруднювачі. Крім того, економія електроенергії вдома допомагає зменшити навантаження викидів від вугільних електростанцій, які сприяють регіональному забрудненню повітря.
