Міністерство охорони здоров'я (Kemenkes) Республіки Індонезія офіційно провело масштабну реорганізацію стратегії боротьби з туберкульозом (ТБ) у країні. Нова політика зобов'язує всі медичні заклади здійснювати 100-відсоткове відстеження членів сімей та осіб, які мали близький контакт із підтвердженими хворими на ТБ. Цей крок є вирішальним зусиллям для розриву ланцюга передачі інфекції на базовому рівні та прискорення досягнення національної мети з ліквідації ТБ до 2030 року.

Заступник міністра охорони здоров'я Бенджамін Паулус Октавіанус наголосив на важливості зміни парадигми в ранній діагностиці цього захворювання. Виступаючи на Національному форумі з питань туберкульозу 2026 року в Джакарті, він порівняв боротьбу з ТБ із прямим впливом на вогнище передачі інфекції. За його словами, увага не повинна обмежуватися лише лікуванням уже хворих пацієнтів, вона має поширюватися на захист тих, хто перебуває під загрозою зараження.

Ця нова стратегія буде повністю підтримана Програмою безкоштовного медичного обстеження (CKG), використанням портативних рентген-апаратів, а також технологіями швидкого тестування для розширення охоплення діагностикою. Уряд заявив, що бюджет та допоміжне обладнання на 2026 рік уже підготовлені, закликавши до міжсекторальної співпраці — від місцевих органів влади до громадських медичних працівників — для активної участі в її реалізації.

Статистичні дані підкреслюють нагальність цієї політики: наразі на Індонезію припадає близько 10 відсотків від загального тягаря захворюваності на ТБ у світі. За оцінками, в країні налічується 1,08 мільйона хворих, а щорічна смертність є значною. Основні проблеми включають виявлення груп ризику, соціальну стигматизацію та обмежений доступ до медичної допомоги у віддалених регіонах.

Окрім медичного втручання, уряд також продовжує працювати над подоланням негативної стигми, яка досі існує щодо хворих на туберкульоз. Досвід пацієнтів, які вилікувалися від мультирезистентного туберкульозу (МР-ТБ), є нагадуванням про те, що соціальна підтримка відіграє життєво важливу роль у успішності лікування. Зараз Міністерство охорони здоров'я зосереджується на чотирьох основних напрямах: масове відстеження, швидке лікування, надання профілактичної терапії, а також синергетична співпраця на рівні сіл, щоб гарантувати, що кожен пацієнт пройде повний курс лікування.