На національній політичній арені сьогодні дедалі більше домінують діячі зі світу шоу-бізнесу. Цей феномен більше не обмежується використанням знаменитостей лише для збору голосів під час виборів; тепер вони безпосередньо входять до урядових структур та владних елітних кіл, отримуючи привілеї, еквівалентні державним службовцям.
Ця ситуація привертає значну увагу громадськості, особливо щодо прозорості статків та легітимності посад, які вони обіймають. Суспільство ставить під сумнів суміщення ролей цими діячами, які продовжують контролювати свої розважальні бізнес-імперії, одночасно обіймаючи стратегічні державні посади, що створює гострий конфлікт між приватними інтересами та державною політикою.
Цей перетин розваг, бізнесу та політики перегукується з тезою Джеффрі Вінтерса про олігархію. У своїй книзі Вінтерс стверджує, що олігархія не зникає навіть за демократичної системи, а навпаки, прагне об'єднатися для збереження багатства через політичний доступ. Це свідчить про те, що демократія є вразливою до маніпуляцій з боку тих, хто володіє високою концентрацією матеріальних ресурсів.
У тон цьому політичні експерти Річард Робісон та Веді Хадіз також наголошують на реорганізації влади в епоху після Нового порядку. Демократичні інститути часто стають інструментом для певних груп для перерозподілу своїх інтересів. Феномен проникнення знаменитостей у державну бюрократію є лише останнім проявом старої моделі, де капітал та доступ до влади тісно переплітаються заради групових інтересів, а не для суспільного блага.
