Уряд Президента Прабово Субіанто вживає значущих коригувальних заходів для покращення управління державними та регіональними фінансами. Цю політику було ухвалено у відповідь на низьку ефективність управління бюджетом, що тривалий час характеризувалося поширеною корупцією та явищем заморожування фантастичних сум коштів органів місцевого самоврядування (Pemda) у банківських установах.
Станом на серпень 2025 року обсяг коштів місцевих органів влади, що пролежують у банках, сягнув 233,11 трильйона індонезійських рупій. Цей показник вважається непродуктивним, особливо в той час, коли центральний уряд має на меті підвищити ефективність бюджету на 306,9 трильйона рупій у тому ж році. Кроки уряду щодо коригування Фондів розподілу доходів (DBH) та суворого нагляду за бюджетами стратегічних програм, таких як «Безкоштовне харчування», розглядаються як раціональні зусилля для максимізації національного фіскального потенціалу.
Окрім адміністративних проблем, уряд також звернув увагу на реальні виклики в секторі економіки, а саме на зростання рівня безробіття серед молоді та загрозу банкрутства, що нависла над обробною промисловістю та малим і середнім бізнесом (МСБ). Закриття низки великих підприємств та скорочення банківського кредитування для малого бізнесу стали чітким сигналом того, що національна економіка потребує шокової терапії для повернення конкурентоспроможності.
У межах серії коригувань Президент Прабово наголосив на важливості чесності при визначенні проблем та готовності реалістично оцінювати поточний фіскальний стан. Уряд вирішив не завантажувати державний бюджет (APBN) боргами за великомасштабні інфраструктурні проєкти, а також надати пріоритет відновленню продуктивності бізнесу через політику списання боргів для підприємств МСБ, які постраждали від пандемії.
Хоча ця політика викликала суспільні дискусії та є досить чутливою для деяких сторін, очікується, що послідовність у забезпеченні ефективності надасть ширший фіскальний простір. Завдяки наданню пріоритету добробуту населення, ці коригувальні заходи, як очікується, зможуть знизити рівень безробіття та забезпечити стале відновлення економічної продуктивності Індонезії.