Сільськогосподарські шкідники залишаються страхітливою загрозою для фермерів, які вирощують рис, у їхньому прагненні зберегти врожайність земель. Щоб вирішити цю проблему, команда дослідників із Державного політехнічного інституту Джембера (Polije) ініціювала впровадження екологічної технології під назвою Solar Cell Automatic Trapping на рисових полях села Рамбіпуджі, округ Джембер, Східна Ява.

Ця передова інновація розроблена як комплексна система боротьби зі шкідниками, що поєднує три захисні функції в одному пристрої. Прилад використовує ультрафіолетове (УФ) випромінювання у поєднанні з всмоктувальним вентилятором для вилову коричневої рисової цикадки. Тим часом для відлякування гризунів система випромінює ультразвукові хвилі частотою від 20 до 50 кілогерц, які порушують нервову систему гризунів, не турбуючи людей поблизу.

Крім того, загроза з боку зграй зерноїдних птахів, таких як амадини та горобці, усувається за допомогою звукового програвача, який відтворює крики орлів як природних хижаків. Уся ця автоматична операційна система повністю живиться чистою енергією від сонячної панелі потужністю 50 Вт пік (Wp), підключеної до акумулятора ємністю 100 А·год, що дозволяє пристрою працювати автономно цілодобово без залежності від традиційної електромережі.

Встановлений на землях фермерської групи «Макмур» наприкінці серпня 2025 року, пристрій закріплений на залізній рамі заввишки 1,5 метра, щоб розміщуватися приблизно на 50 сантиметрів вище від верхівок рослин рису. Ця висота вважається оптимальною для максимального радіуса дії світла, що приваблює комах. Використання датчика світла (LDR) гарантує, що УФ-лампа вмикається автоматично лише з настанням ночі, тоді як заряджання акумулятора ефективно відбувається протягом дня.

За результатами регулярного моніторингу ця інновація довела свою ефективність у значному зменшенні популяції шкідників та одночасному зниженні залежності фермерів від хімічних пестицидів. Очікується, що успішне впровадження цієї технології точного землеробства стане прикладом для інших рисоводчих регіонів у досягненні сталої та безпечної для екосистеми продовольчої безпеки країни.