Суспільству необхідно терміново переосмислити ставлення до ожиріння. Надмірну вагу більше не слід розглядати як просто проблему зовнішнього вигляду чи естетики, а як хронічне захворювання, яке є основним фактором ризику виникнення смертельних ускладнень, зокрема цукрового діабету 2 типу.

Заступник міністра охорони здоров'я Індонезії, проф. Данте Саксоно Харбувоно, наголосив, що ожиріння вимагає серйозного медичного втручання. За результатами програми безкоштовного медичного обстеження, ожиріння стабільно входить до п'ятірки найбільш нагальних проблем охорони здоров'я в Індонезії. Вважається, що ефективний контроль ваги здатний суттєво знизити поширеність гіпертонії, серцевих захворювань та діабету.

Результати вітчизняних генетичних досліджень вказують на те, що більшість населення Індонезії має генетичну схильність до діабету. Однак прояв цих генів значною мірою визначається способом життя. Ризик розвитку цієї хвороби різко зростає для осіб, які мають сімейний анамнез діабету, особливо якщо обоє батьків страждають на це захворювання.

Дані по регіону Джакарта показують досить тривожну ситуацію: поширеність діабету досягає 12,8 відсотка. Іншим приголомшливим фактом є те, що з цієї кількості лише 3 відсотки були діагностовані медично, тоді як майже 10 відсотків населення дізналися про свою хворобу лише після участі в опитуванні щодо стану здоров'я.

Стикаючись із цим викликом, уряд почав розглядати медичні інновації як проміжне рішення, враховуючи низький рівень успішності самостійних дієт та обмежений доступ до баріатричної хірургії. Очікується, що поява нових препаратів, таких як тирзепатид, допоможе пацієнтам контролювати відчуття голоду на гормональному рівні, а також покращить показники артеріального тиску та холестерину.

Хоча інновації в медичних технологіях дають нову надію, експерти з PERKENI та HISOBI наголошують, що зміна поведінки залишається головною основою. Регулярні фізичні вправи та збалансоване харчування мають залишатися першою лінією захисту для підтримки оптимального метаболу та уникнення ризику довгострокових ускладнень.