Сучасна бізнес-парадигма змістилася від орієнтації виключно на фінансову прибутковість до більш цілісного підходу. Зацікавлені сторони — від інвесторів і регуляторів до споживачів — тепер вимагають прозорості щодо того, як корпорація управління впливом своєї діяльності на довкілля, соціальну справедливість та внутрішнє корпоративне управління.
У цьому контексті екологічні, соціальні та управлінські стандарти (ESG) і звіти про сталий розвиток (sustainability report) стали вкрай важливими інструментами. В Індонезії це усвідомлення зростає з 2005 року та отримало потужний регуляторний поштовх завдяки Постанові Управління з фінансових послуг (OJK) № 51/POJK.03/2017, яка зобов'язує фінансові установи та публічні компанії поступово звітувати про свою діяльність у сфері сталого розвитку.
Згідно з даними OJK, кількість бізнес-суб'єктів, які застосовують принципи ESG в країні, стрімко зросла з 45 компаній у 2018 році до 675 компаній у 2023 році. Проте ця кількість поки що не відображає якість. Дослідження 767 звітів про сталий розвиток лістингових компаній за період 2016–2022 років свідчить про те, що хоча обсяг звітів зріс на 69 відсотків у період 2020–2021 років, глибина та прозорість наданої інформації про вплив на довкілля залишаються суперечливими.
Багато компаній, імовірно, обмежуються лише виконанням адміністративних зобов'язань задля дотримання чинного законодавства. Проте зріла інтеграція ESG доведено позитивно корелює з довгостроковими фінансовими показниками. Дослідження 84 публічних компаній на Індонезійській фондовій біржі (BEI) за період 2019–2023 років показує, що високі показники ESG дійсно здатні підвищити прибутковість компанії, зокрема за коефіцієнтами рентабельності активів (ROA) та рентабельності власного капіталу (ROE).
Окрім оптимізації бізнес-цінності в очах інвесторів, підготовка звітів про сталий розвиток допомагає керівництву раніше виявляти операційні ризики. Ідентифікація енергоспоживання, управління відходами та відносин з місцевими громадами може мінімізувати потенційні соціальні конфлікти та регуляторні штрафи, а також стимулювати інновації в сфері екологічно чистих технологій.
Незважаючи на безліч переваг, впровадження ESG в Індонезії все ще стикається зі складними викликами. Обмеженість систем даних, високі початкові інвестиційні витрати для середнього бізнесу та ризик грінвошингу (greenwashing) без реальних дій є основними перешкодами. Тому залучення незалежного аудиту (зовнішнього запевнення/external assurance) стає надзвичайно важливим для гарантування достовірності опублікованих звітів про сталий розвиток.
