Гірничодобувний сектор тривалий час асоціювався виключно з монополією великих корпорацій. Проте кооперативи мають такі ж права та можливості для управління цими природними ресурсами за умови належної управлінської та фінансової підтримки. Досвід багатьох розвинених країн, наприклад США з 1920-х років, доводить, що кооперативи здатні успішно керувати гірничими підприємствами та навіть нафтопереробкою завдяки надійному управлінню ризиками.
Залучення кооперативів до видобувної галузі вважається критично важливим кроком для обмеження поширення хижацьких методів видобутку (bad mining). На відміну від капіталістичних корпорацій, орієнтованих на максимізацію прибутків акціонерів, кооперативи ставлять на перше місце добробут своїх членів та місцевої громади. Завдяки цій моделі жителі прилеглих до шахт територій перестають бути просто спостерігачами чи жертвами екологічних наслідків, а стають законними власниками, які беруть участь у визначенні політики управління.
Ці зусилля є реальним втіленням вимог Статті 33 Конституції 1945 року щодо економічної демократії. Контроль держави над важливими галузями виробництва реалізується через безпосередню участь громадян, а не через бюрократичну монополію. За принципом "один член — один голос" стратегічні рішення приймаються заради спільного блага, що дозволяє спрямовувати отримані прибутки на будівництво громадських об'єктів, екологічне відновлення та зміцнення місцевої економіки.
Домінування великих корпорацій часто провокувало соціальні конфлікти через нерівний розподіл природних багатств та нехтування рекультивацією земель після видобутку. Тому поява видобувних кооперативів є виходом із цього глухого кута в управлінні ресурсами. Замість протестів без пропозиції альтернатив, кооперативи виступають конкретним інструментом для повернення економічного суверенітету з-під гегемонії олігархату.
Потреба в корисних копалинах для забезпечення сучасного життя є неминучою. Проте методи управління мають трансформуватися від безконтрольної експлуатації до відповідального та сталого розвитку. Кооперативи пропонують раціональний і моральний компроміс: розвивати економіку без експлуатації людей та руйнування природи.