На тлі домінування популярних пісень із романтичною тематикою, молода музикантка з Джок'якарти, Габріель, обрала зовсім інший шлях. Вона обрала жанр метал-музики як полотно для вираження глибокого занепокоєння соціальною реальністю та проблемами гуманності, які часто залишаються поза увагою.
У своєму дебютному міні-альбомі під назвою "Animals" Габріель показує, що метал-музика може бути гострим інструментом рефлексії. Хоча вона є відносно новою фігурою у важкій музиці, вона швидко опанувала техніку екстрим-вокалу (скримінгу), яка стала чільним елементом її творчості, перетворивши її на щирий засіб передачі меседжів, які важко висловити звичайними словами.
Використання тваринних метафор у міні-альбомі є цілком усвідомленим. Габріель майстерно аналізує динаміку влади, покори та людської поведінки через тваринні символи. Замість повчальної критики вона воліє зачепити емоційну сторону слухача через поєднання критичної лірики та інтенсивного музичного аранжування.
За її лютим сценічним образом ховається скромна особистість. Для Габріель популярність не є головною метою. Для неї важливіше, щоб кожна її робота могла викликати суспільну дискусію навколо важливих проблем. Для Габріель музика — це мистецька відповідальність за те, щоб зберігати голос совісті в галасливому світі.
Діяльність Габріель надихає молоде покоління на те, що сміливість бути іншим є ключем до успіху. Вона доводить, що музика — це більше ніж просто розважальний продукт, це творча сила, здатна рухати колективну свідомість і ставати голосом для тих, чий голос не чують.
