Судно пінісі — це не просто засіб морського транспорту, а прояв морської цивілізації Нусантари (архіпелагу), який з 2017 року визнаний ЮНЕСКО нематеріальною культурною спадщиною. Однак світова популярність цього судна, що є гордістю народу бугіс-макасар, сьогодні опинилася під загрозою через нелегальну передачу технологій та експлуатацію з боку зовнішніх сторін, що може завдати шкоди корінному населенню Булукумби як законним власникам цих знань.
Нагальність захисту прав інтелектуальної власності стала критично важливим питанням для уряду регентства Булукумба. Без надійної правової бази ризик втрати контролю над традиційними знаннями — від техніки з’єднання дощок без цвяхів до навігації за зірками — стає все більш реальним. Невідкладним конкретним кроком є формалізація спільної інтелектуальної власності через Генеральний директорат інтелектуальної власності, що має стати захисним бар'єром проти односторонніх патентних вимог з боку іноземних корпорацій.
Окрім правового захисту, обов'язковим є суворий контроль за інвестиційною співпрацею та експортом технічної документації. Очікується, що уряд Булукумби ухвалить місцеві правила, які вимагатимуть проведення юридичного аудиту та встановлення суворих обмежень на передачу детальних креслень суден. Ця політика повинна гарантувати, що іноземні партнери не просто експлуатуватимуть технічні дані, а будуть зобов'язані залучати «Панріта Лопі» (місцевих майстрів-суднобудівників) як головних дійових осіб у кожному проекті будівництва.
Аспект зміни поколінь також є важливим стовпом для збереження цієї технології. Створивши офіційний орган сертифікації для «Панріта Лопі», місцева влада не лише забезпечить моральний і правовий захист майстрів, але й задокументує знання, які досі залишалися неявними або належали окремим особам. Цей крок є вирішальним для того, щоб унікальна майстерність будівництва пінісі не зникла і залишалася захищеним надбанням нації на своїй історичній батьківшіні.
