На думку експертів, діяльність Управління інвестиціями Індонезії (BPI Danantara) не повинна оцінюватися за показниками дивідендів або короткостроковою окупністю інвестицій. Основна мета цієї інституції полягає в її здатності проводити глибоку реструктуризацію та трансформацію державних підприємств (BUMN).
Старший економіст Університету Парамадіна Віджаянта Самірін підкреслив, що справжнім показником успіху для Danantara є успішне реформування бізнес-моделей, зміцнення належного корпоративного управління (good corporate governance) та підвищення професіоналізму в державних компаніях. За його словами, інвестиції Danantara повинні базуватися на комерційній доцільності та можливостях самої установи.
Віджаянта звернув увагу на потенційні серйозні виклики, які можуть перешкоджати діяльності Danantara, зокрема політичне втручання та призначення проектів, що не мають економічної доцільності. Він розкритикував тенденцію перетворювати Danantara на "сміттєвий кошик" для проблемних компаній або проектів, які не є суттєвими для національного розвитку.
Окрім цих перешкод, критичним моментом є також обмежені повноваження Danantara щодо призначення членів комісії та керівництва державних підприємств. Вважається, що без належних повноважень зусилля з трансформації управління державними компаніями навряд чи будуть ефективними та послідовними у довгостроковій перспективі.
З іншого боку, Danantara заявляє про досягнення операційної ефективності на суму до 50 трильйонів рупій на рік завдяки консолідації та усуненню багаторівневих транзакцій у державному секторі. Деякі компанії, такі як PT Pupuk Indonesia та PT Krakatau Steel, почали демонструвати покращення фінансових показників внаслідок впровадженої політики реструктуризації, яка, як очікується, стимулюватиме інвестиції та створить робочі місця для населення.
