Понад пів століття після завершення війни зусилля з репатріації та ідентифікації полеглих на полі бою героїв тривають. Виклик часу, який дедалі більше стирає історичні сліди, нині вдається долати завдяки новітнім проривам у галузі генетики, зокрема технології секвенування нового покоління (NGS-SNP).
У Центрі ДНК-тестування Інституту біології (В'єтнамська академія наук і технологій) науковці розглядають кожний зразок кісток не просто як об'єкт дослідження, а як гуманітарну місію. Попри високе навантаження, принципи об'єктивності та наукової достовірності суворо дотримуються, щоб кожне відновлене ім'я мало беззаперечні докази.
Традиційні методи на основі мітохондріальної ДНК, які використовувалися досі, мають суттєві обмеження для зразків, що зазнавали деградації протягом десятиліть. Однак застосування технології NGS-SNP довело здатність підвищити ефективність екстракції ДНК з 22% до понад 80%. Випробування на Меморіальному цвинтарі Ча Лінь продемонстрували вражаючий успіх ідентифікації, досягнувши точності 93% на зразках, які раніше вважалися складними для обробки.
Утім, експерти наголошують, що технологія — це лише одна сторона цієї тривалої боротьби. Серед інших викликів — тропічний клімат, що руйнує структуру ДНК, брак історичних записів та обмеженість порівняльних даних від далеких родичів. Тому створення інтегрованої національної бази даних ДНК є вирішальним завданням для прискорення масової ідентифікації.
Уряд В'єтнаму через Академію наук і технологій наразі працює над зміцненням лабораторних потужностей, включаючи міжнародну співпрацю з Міжнародною комісією з питань зниклих безвісти (ICMP) та допомогу в рамках Офіційної допомоги розвитку (ODA). Очікується, що цей стратегічний крок дозволить збільшити щорічні обсяги тестування, які наразі залишаються обмеженими, щоб кожен герой міг повернутися до своєї родини як найвища шана від нації.
