Сільськогосподарський сектор В'єтнаму вступає у вирішальну фазу трансформації. Під час оціночної конференції щодо виконання Резолюції 57-NQ/TW Президент То Лам наголосив, що науково-технологічні інновації більше не є абстрактною концепцією, обмеженою лабораторіями. Натомість технології мають бути безпосередньо інтегровані в ритм повсякденного життя — від вирощування рису та управління місцевими брендами (OCOP) до глобальних ланцюгів постачання.
Упровадження цієї політики спрямоване на подолання викликів дедалі жорсткішої конкуренції на міжнародному ринку. Чайний кооператив Хао Дат у провінції Тхай Нгуєн став одним із успішних прикладів такої реалізації. Завдяки використанню цифрових технологій для управління виробництвом та прозорості даних кооперативу вдалося значно підвищити якість продукції й водночас задовольнити суворі стандарти експортних ринків, що вимагають відстежуваності інформації.
Хоча багато товарів, таких як кава та рис, вже змогли вийти на світові ринки, перед країною все ще стоять серйозні виклики. Більшість сільськогосподарської продукції В'єтнаму досі експортується у вигляді сировини з низькою доданою вартістю. Заступник директора Департаменту науки і технологій Нгуєн Нхи Кионг підкреслив, що цифровізація — це не просто використання програмного забезпечення, а зусилля з реорганізації виробничих процесів задля досягнення більшої точності, ефективності та екологічності.
Окрім цифровізації, основними стовпами підвищення ефективності є розвиток циркулярної економіки та оптимізація післяурожайних технологій. Очікується, що ця стратегія дозволить мінімізувати виробничі витрати, зменшити вплив на довкілля та підвищити конкурентоспроможність продукції на світовому ринку. Ця трансформація вимагає зміни мислення зацікавлених сторін для переходу від орієнтованої на кількість моделі до моделі, заснованої на цінності та сталому розвитку.
