У сучасну епоху ярлик "екологічний" часто стає головним маркетинговим жаргоном для різноманітної споживчої електроніки. Технологічні гіганти активно рекламують усе: від використання перероблених матеріалів та заяв про вуглецеву нейтральність до екологічної упаковки. Однак цю індустрію досі затьмарює велика іронія: якщо складний пристрій розроблено так, щоб він прослужив лише кілька років, перш ніж його врешті-решт замінять, чи заслуговує такий продукт називатися екологічним?
За даними Організації Об'єднаних Націй (ООН), протягом 2022 року у світі було утворено рекордні 62 мільйони метричних тонн електронних відходів. Іронічно, але лише близько 22 відсотків від цієї величезної кількості було офіційно зібрано та перероблено. Більшість пристроїв викидають не через фізичні пошкодження, а внаслідок припинення підтримки оновлення програмного забезпечення, виходу з ладу вбудованих акумуляторів та відсутності доступних варіантів ремонту.
Ця ситуація породжує явище, відоме як відходи, зумовлені гонитвою за прибутком (profit-driven waste). Виробники часто провокують цикли примусового оновлення для підтримання потоків доходів, змушуючи споживачів викидати гаджети, які насправді все ще нормально працюють. Ця практика стимулює масштабне видобування обмежених ресурсів Землі, таких як літів, кобальт, нікель та золото.
Дослідження Європейського екологічного бюро демонструє значний вплив продовження терміну служби гаджетів. Наприклад, продовження терміну служби всіх смартфонів у Європейському Союзі лише на один рік здатне скоротити викиди вуглекислого газу на 2,1 мільйона метричних тонн на рік. Ця кількість еквівалентна зникненню майже одного мільйона автомобілів з доріг, що доводить: найкраща енергоефективність — це відсутність постійного виробництва нових товарів.
Відповідаючи на ці виклики, деякі піонери галузі починають змінювати напрямок проєктування своїх продуктів. Один із конкретних кроків демонструє концепція очищувача повітря, розробленого з гарантованою наявністю запасних частин та можливістю ремонту на термін до 25 років. Окрім оптимізації енергоефективності з мінімальним споживанням енергії, цей підхід доводить, що справжня екологічність полягає у зменшенні відходів від фільтрів та оптимізації матеріалів ще на етапі початкового проєктування.
Сьогодні глобальна обізнаність починає зміщуватися в бік руху за право на ремонт (Right to Repair), який підтримується різними новими правилами на міжнародному рівні. У майбутньому екологічність технологій більше не повинна оцінюватися частково лише за процесом їхнього виробництва, а за тим, як довго продукт може залишатися корисним та працювати в руках споживачів без потреби в його заміні на новий.
