Різні суспільні кола та політичні експерти дійшли висновку, що потенційні соціальні заворушення, пов'язані з темою «Реформи розділ II», все ще можна стримати завдяки превентивним заходам та синергії між усіма елементами нації. Поточні умови в Індонезії оцінюються як значно міцніші порівняно з епохою 1998 року, насамперед завдяки відкритій демократичній системі та ширшому простору для свободи висловлення думок.
Генеральний секретар партії «Голкар» Мухаммад Сармуджі наголосив, що уряд має достатні можливості для підтримання національної стабільності. На його думку, основні причини нинішньої політичної напруженості можна успішно врегулювати. Він відзначив істотну різницю між сучасною економічною та політичною ситуацією та подіями двадцятирічної давнини, коли стабільність економічного зростання та відкритість політичної системи є основними стовпами запобігання конфліктам.
Схожу думку висловили й у студентському середовищі, зокрема голова Національної студентської ліги за демократію (LMND) у Центральній Яві Удін. Він закликав усі верстви суспільства відмовитися від взаємних звинувачень і перейти до духу взаємодопомоги. На його переконання, критична енергія студентів принесе набагато більше користі, якщо спрямувати її на конкретні рішення для зміцнення розвитку та економічної стійкості країни.
Міцність політичної коаліції та підтримка урядових ініціатив з боку громадськості розглядаються як вирішальний соціальний капітал. Віддаючи пріоритет конструктивному діалогу між урядом, науковими колами та економічними діячами, Індонезія оптимістично налаштована долати глобальні виклики в демократичний та конституційний спосіб.
